Новини

[25.04.2008]

Шановні вуйки та вуйни, тьоті та дяді, чуваки та чувіхи!!!

06 червня відбудеться перший, після піврічного мовчання, концерт гурту "Гуцул Каліпсо" у столиці рідної неньки. Мєропріятіє відбуватиметься у галереї Лавра. Про початок та подробиці адміністрація сайту повідомить згодом. Чекайте на новини та слідкуйте за афішою.

P.S. Тепер нас можна знайти "вконтакті" (http://vkontakte.ru/club1788042) та в ЖЖ (http://community.livejournal.com/gutsulcalipso/). Приєднуйтесь до "ГК Family"

[15.03.2008]

15 березня, після довгого мовчання гурт "ГК" виступатиме в Чернівцях, в нічному клубі "Platinum". Разом з нами на сцені апологети українського альтернативного гіп-гопу, гурт "ТНМК". Будемо раді бачити Ваші щасливі фейси під сценою...

(Адреса: Південно-Кільцева, 4А НК "Platinum")

[12.03.2008]

15 березня, після довгого мовчання гурт "ГК" виступатиме в Чернівцях, в нічному клубі "Platinum". Разом з нами на сцені апологети українського альтернативного гіп-гопу, гурт "ТНМК". Будемо раді бачити Ваші щасливі фейси під сценою...

(Адреса: Південно-Кільцева, 4А НК "Platinum")

[31.12.2007]

Вокально-інструментальний колектив «Гуцул Каліпсо» вітає всіх своїх шанувальників та тих, хто нас не навидить, з Новорічними та Різдвяними святами!!! Нехай Новий рік принесе вам купу радостей, позитиву, матеріального достатку, щістя, здоровля та відвертих вечорів і ночей!!! Всіх з Новим (хеві-метал) Роком!!!

[27.11.2007]

Всім великий хеллоу!!! Нарешті воно сталося!!! Гурт «Гуцул Каліпсо» підписав всі папери та папірці, щодо виходу свого деб’ютного альбому!!! Презентація останнього відбуватиметься в три етапи:

• 13.12.2007 – м. Київ, ПК Києво-Могилянської академіїї, початок о 19.00

• 21.12.2007 – м. Львів, клуб «ЛЯЛЬКА», початок о 20.00

• 22.12.2007 – м. Чернівці, розважальний комплекс «ПЛАТИНУМ», початок о 21.00

Чекатимемо та радітимемо побачивши знайомі та не знайомі фейси 

Приходьте, буде інтєрєсно

[01.08.2007]

Багато води пішло геть вниз по течії «Прута» з момену останньої замітки на сайті формації «ГК». Тому є ряд пояснень, причиною яких є ціла низка суб’єктивних причин та об’єктивна реальність. Зрештою не хочеться вдаватися в подробиці, а одразу перейти до висвітленя тих яскравих подій, що мали місце протягом останніх декількох місяців.

Першою пригодою (інакше назвати те дійство, що відбувалося на фестивалі в Полтаві не поветрається язик) був патріотично-націоналістично-передвиборчо-агітаційний фестиваль «Мазепа-фест». Не буду розповідати про дорогу і те, що робилося протягом теліпання в потягу та сидіння в автобусі, почну одразу з такої відомої кожному музиканту фігні, що має назву «саунд-чек». Виходимо ми на «саунд-чек» і виявляється, що на сцені єлише один стейдж-мен і той дуже заплив салом і не відомо за які заслуги перед Вітчизною його ще тримають на роботі. Короче він набрався нахабства і вирішив всі свої обов’язки перекинути на нас. Це мало прояв у наступному: «Ти візьми той мікрофон, але коли закінчите грати, покладеш його назад. Я ж тобі не бджола скрізь встигати» і т.д. в такому самому дусі. Ну ми починаємо, звісно, забивати на нього велику корягу та поволі шукаємо, куди під’єднатись самотужки. Тут раптом на сцені з’являється один цікавий штришок, одягнутий весь від «ARMANI», далекосхідного пошиву і починає нам тлумачити, що наші 10 (!!!) хвилин на саундчек скінчились (і це при умові, що треба налаштувати купу інструментів). Бідака ледве не вхопив головицю прямо на «чеку» від роздратованих таким ставленням Бодіка та Рудіка. Зрештою всі вгамувалися, плюнули на то всьо діло і пішли їсти і пити пиво. Сам виступ був не з найкращих. Це було обумовлено тим, що більшість молоді, шо відвідала фест була дещо інщого формату, ніж та, що належить (або вважає себе) гуцул-хоп (див. також: фрік-хоп-даун-біт, даун-хоп і т.д.) громадою. То були переважно малолєтні дибіли, що за допомогою маркерів намалювали на собі свастики та написи в стилі «Heil Hitler» (цікава, де б вони були, якщо б Шикельгрубер досяг своєї мети) та тикали в небо середнім пальцем, сигналізуючи, що в них не має остеохондрозу. Ми вітаємо прояви патріотизму у будь-якій формі, але вважаємо за потрібне застережити, що патріотизм та націонал-патріотизм не є фашизмом і дуже від нього відрізняється. Другу частину «просунутої» молоді складали готи (теж не наш формат. Ну не любимо ми плакати...))))) Ну і, звичайно, гопнічки. Таким нам видалось місто, що є Батьківщиною Котляревського, Мазепи та.... Андрія Данилко. За-для справедливості треба зауважиит, що були там присутні і правильні люди (особистий ріспект SenYa з DIYClub). Завершеня того дійства було більш ніж красномовним – Бодя забив якогось похилого віку, музиканта (!!!!), який разом із трьома своїми подєльніками щось незрозуміле плели про місця в автобусі, а потім втрьох накинулися на Бодьку. Слава Богу, що поряд був Макс, який встряг у бійку і скоротив чисельну перевагу п’яних дядьок. Врешті, вони своє отримали))))

Тепер про більш приємне). Фестваль пива «Кубок Лева 2007» у Львові. От куди завжди приємно приїжджати та відчувати дух, силу України та її культуру. Дійсно все було дуже круто, дуже позитивно, дуже культурно, дуже правильно... Проте дорогою до Львова не могло обійтися без пригод. На стрийській трасі ми повернули не в той поворот та поїхали в зворотньому напрямку. Коли опинилися на роздоріжжі вирішили почекати якусь місцеву машину або людину, щоб спитати дорогу. Першими, хто нам зустрівся були славнозвісні ДАЇшники. Рудік їх побачив і побіг їм на зустріч розмахуючи руками, мовляв: «стій». Потім склалося таке враження, що не ми їхзупинили, а вони нас переслідували протягом останніх двох годин і от нарешті наздогнали))) Міліцейська машина була вщент набита «Беркутом», які дуже сильно хотіли нас обшукати, але ми технічно відморозились дізнались дорогу та поїхали далі..... Весь день на 5-ти сценах грала різна музика від trance, house, break-beat до дуже крутого cool jazz, rock’n’roll і т.д. Коротше кажучи развлєкуха на всі смаки. З нами на одній сцені виступали: невідомий мені за назвою але дуже прикольний джаз-бенд, гурт «Русичі» та «Mad Heads XL». Після виступу ми одразу ж хотіли вирушии в сторону дому, але де там. Затримались ще годин на п’ять потеревеніти з друзями, прихільниками та випадковими знайомими (як то Адам з Каліфорнії та Дмитро зі Львова (привіт вам пацани)), які за 10 хвилин спілкування стали нам майже рідними. Львову Ріспект!!!!

Потім був витуп у Новояворівську. Це місто знамените тим, що там виготовляють презервативи Perfect, це Батьківщина Кузьми Скрябіна, гурту Rosa Marena та ще там є вулиця ім. Степана Бандери. Таке от містечко. Прикольне. Головний прикол нас накрив, коли ми туди дісталися та дізнались, що ми гратимемо як хедлайнери на фестивалі дитячої творчості «Молода Галичина». Компанію нам мав скласти гурт «Горгішелі». Оце вже був дійсно треш..... Перед виступом ми прогулялися містом і наштовхнулись на один заклад з музичним апаратом всередині. Вирішили в ньому троха посидіти. Коли дізнались, що розливне пиво там по 2.50 – залишились надовго))) Почався наш виступ з «Манєврів». Мами потроху починають нервувати. Друга пісня (і за одно контрольний вистріл в голову) «Курви». Мами беруть своїх чад під пахви та силоміць починають виносити за межі концертного майданчика. Під час пісеньки про «Пастора» усі бабусі хрестилися і, напевно, наступного дня побігли до церкви класти свічки... Зрештою, виступ можна вважати вдалим, з огляду на велику кількість шанувальниць віком від 8-12 років.....))))

Нарешті, останній на сьогодні виступ мав місце в Славську і мав назву «Славське – Рок». Не можу не подякувати Сергію Харчуку за те, що він є, що він є небайдужим до української культури і за те, що він вдало поєднує культуру зі спортом. Дякуємо тобі, Сергію!!! Фестиваль у Славському це було щось особливе. По-перше, хотілося б одразу зазначити, що фест був міжнародним. Були присутні гурти з Угощини, Німеччини, Польщі, Білорусії та, звісно, України. Уявіть собі гори, сонце, купа нефорів з усієї України, наметові містечка, велика сцена, три дні фестивалю, короче, кайф. Кожного дня, після завершення виступів, музиканти збиральсь в ресторані «Максим» де на них очікував фуршет та, що саме головне, спілкування. Так ми завели знайомства з угорцями, німцями та поляками, випивши з ними не одну пляшку горілочки...))) Відлабали досить потужно. Дуже класний звук (Дякувати звукачу Сергію...). Привіт фанам львівських «Карпат». Просимо вибачення у міліції за те, що облили їх водою зі сцени)))

[05.06.2007]

09.06.2007 Банда хуліганів "Гуцул Каліпсо" виступатиме на "Мазепа-фесті". Шановні полтавчани та гості міста, будемо безмежно раді споглядати на ваші фейси зі сцени та поза нею.

Побачимось в Полтаві

[13.04.2007]

Злетів у нас троха сайт... Працюємо над відновленням інфи.

КОНЦЕРТ У БОЧЦІ ВІДБУДЕТЬСЯ 5 ТРАВНЯ, адреса: вул. Б. Хмельницького, 3, початок о 21:00.

[13.03.2007]

Пєрємєни. Частина друга.

Ми змінюємо репетеційну базу!!! Після двомісячних тинянь по різних «притонах» ми, зкооперувавшись з чернівецькою балбєсо-панко-AFAшною бандою «Пестициди», які до цього зкооперувалися з кислотно-лужниками «Stelsi», переселяємося у спільне репетиційне приміщення під кодовою назвою «Гараж на Вінниченка». Цими днями там буде проведено «суботнік», тож усі бажаючі are welcome, допомагати музикантам у цій нелегкій справі.

[06.03.2007]

Кубок "УГК" у Миговому!!!

Дорогою минали дерева, кущі, села, люди, свині....На спідометрі 130, в машині постійний сміх... То Бодік, Рудя, та Валєра їдуть на гірськолижний курорт «Мигове» аби дати ввечері концерту для учасників та гостей чергових змагань з гірськолижного спуску, шо їх в черговий раз проводить «Український гірськолижний клуб». Їхали, реготали та, непомітно для самих, опинилися у Вижниці, шо кілометрів на 45 далі від зазначеного пункту призначення... Знову регіт, тепер вже самі з себе (дякувати Богові, шо до Рахова не доїхали...), на спідометрі знову 130, ми вертаємось назад... Після такого швидкісного тріпу Бодьова «Славута», виправдано була наречена «Славута - GTI»...

Друга партія музиків у складі Валіка, Макса та Сірьожи з Собіком їхала в іншій машині, якою кермував Макс... Випереджаючи події зазначу, шо вони доїхали нормально!!!:)

Після розміщення почали займатися хтозна-чим... Бодік, як затятий сноубордіст, кинув свій сноубірд на плечі та пішов гасати з гори. Сумніви в тому, шо він «затятий» зникли після того, як почав йти дощ... Дощ йшов, а Бодя катався, Бодя катався, а дощ йшов...

Поки Бодя катався, решта музикантів успішно «укатали» літр горілочки, шмат сала і бринзу з хлібом...Профілактика ГРЗ, знаєтє лі .

Потім сталося так, шо апарат, який везли з Черніців, і який мав приїхати десь о 13.00, не приїхав і о 16.00 (певно вони таки дісталися Рахова...)! Організатори споряджують експедицію в Чернівці, очолити яку виголосився Валік... Поки Валік їздив у місто, решта займалися хто чим (в основному спали:))... А Бодя катався...!!!

Настав вечір... Через то, шо апарат привезли трохи пізніше ніж очікувалося, концерт відклався на три години. Проте, він все ж таки відбувся, і це головне. Було прикольно виступати перед лижниками, які жодного разу нас не чули, але сміялися і підтанцьовували так, ніби слухають нас все життя. Виступ було розділено на дві частини, а в антракті відбулося нагородження призерів змагань. А потім почалося найцікавіше...

Ресторан «Гетьман». Вечеря. Виявилось, шо заступник директора лижного курорту «Мигове» є за сумісництвом чи то хресним, чи то кумом-сватом-братом Валєри, і також головним МС (Мастер оф Церемоні) ресторану. Шо тут почалоси... «Ця пісня звучить для сторожинецкої мафії....», «Виступає народний кум Буковини...» і т.д. Ми хором співали пісні румунською, українською, італійською. Коли то всьо підійшло до логічного завершення, ми окупували барну стійку де, посьорбуючи коньяк, просто реготали з «народного кума Буковини», бо гумору в нім дай Боже кожному. Зрештою і то скінчилося, але не для Рудіка з Петровичем. Прикупивши в ресторані ше один снаряд «оковитої» ми вирішили відвідати місцеву діскотєку, шо проходила у місцевому «Піцца-Барі». Все, шо згадується це: сольний виступ Валєри під невмирущий хіт «Стюардесса по імєні Жанна» (я плакау))), спільний кочевряг під «Тіматі і ДіДжей Кліт...», ну і ще по два літри пива і всьо....Потім ранок, сокира в голові, репліки «будь проклята моя треуголка» і.т.д.

Додому їхали під звуки дощу, з почуттям великої подяки «УГК» (та Сергію Харчуку особисто) за потужний відпочинок. Фізкульт-привєт!!!